Хоча жалобу сприймають як емоційну реакцію, та вона є великим тягарем для людського організму Майже кожен симптом його поведінки може мати зв’язок з нашим духовним станом. Людське тіло і психіку не можна відокремити. Дехто виражає біль лише з допомогою тіла. З іншого боку, якщо хтось приховує свій біль після втрати близької особи глибоко в собі, то не можна цілком впевнено ствердити, що той сум колись не проявиться. Трапляється так, що хтось може відчувати фізичні симптоми, які дуже подібні до тих, які перед смертю відчувала близька особа. Це також форма зближення до померлого. Людина, яка переживає втрату когось близького внаслідок хвороби серця, може відчувати біль у грудній клітці. Якщо близька людина померла через пухлину мозку, може з’являтися регулярний біль у голові. У таких випадках варто зробити певні медичні обстеження, та пам’ятати, що погане самопочуття може бути спробою «ототожнення» себе з померлою особою. Біль також може проявлятися зовні через: надмірний апетит або його відсутність, швидку втрату ваги, брак енергії, надмірну втому, послаблення сексуального потягу або його збільшення, проблеми із засинанням та пробудженням уночі, відчуття спазму в горлі, апатію, надмірну збудливість, постійне напруження. У період жалоби після втрати близької особи люди менш відпірні на хвороби.
Часто реакція людського організму – це єдина форма вияву смутку. Тому дуже важливо, щоб у такий період приділити більше уваги здоров’ю та самопочуттю. У цей час варто більше відпочивати. Відчуття смутку після смерті когось близького виснажливе і фізично, і емоційно. Тому треба більше відпочивати, але не впасти в бездіяльність. Пильної нашої уваги потребує харчування, при цьому особливо пильнувати, щоб в їжі вистачало кальцію, вітаміну Д, фосфору, оскільки організм особливо потребує цих елементів у стресових ситуаціях. Їсти маємо регулярно, навіть якщо немає відчуття голоду. Адже організм потребує енергії, щоб боротися зі стресом та смутком.
Доброю настановою є також уникати частого вживання ліків. Не варто надто швидко шукати медикаментозної допомоги, щоб заглушити відчуття болю. Ліки приглушують конструктивні емоції, такі як смуток або злість. Якщо втишити ці потрібні відчуття, то згодом вони можуть проявитися деструктивно. В цьому процесі не можна йти навпрошки, не можна обминати крутих поворотів. Звичайно, зовсім по-іншому виглядає ситуація, коли ліки призначає лікар.
Ліки можуть запобігти проблемам з їжею або спанням, які виснажують нас упродовж тривалого періоду. Хворобливі реакції організму можуть розвиватися. Період після втрати когось близького – це небезпечний час для здоров’я. Якщо якісь прояви посилюються, то потрібно звернутися до лікаря, відбути медичні обстеження. Деякі хворобливі прояви можуть мати тривалий характер, тоді потрібна консультація з фахівцем. Якщо ж людина звертається за допомогою до лікаря, який не ознайомлений з її особистою ситуацією, варто розповісти про те, що трапилося. Це допоможе у діагностуванні.
Розмови про смуток мають велике значення. Якщо ж уникати розмов про те, що ми відчуваємо і притлумлювати власні відчуття, то організм таки колись проявить їх. А от шукати, щоб принаймні раз на якийсь час хтось вислухав нас, становить частину плану належної самодопомоги.
